Не дай нам,Бог, забути....

Все далі і далі відходить від нас та далека, жахлива війна, яка принесла стільки горя на українську землю, насіяла розпачу та біди, змінила історію народів. Про тих, хто пройшов горнило Другої світової, про тих, хто не вижив, і про тих, хто дожив до Перемоги, –наша сьогоднішня презентація , наша шана, народові,який поліг за нашу свободу.

      
                                     Вони виборювали за нас життя
День відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні, чотири роки тому, під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Окрім українців, жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

  І ми не були  байдужими! Не забуваймо тих, хто не пошкодував життя заради нашого майбутнього! Спасибі всім, хто відстоював Майдан, за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму! Вони пройшли крізь вогонь і зброю». Оксана Мельник, бібліотекар  розповіла учням про історію Майдана. Затамувавши подих, школярі дивилися відеофільм-реквієм «Небесня Сотня у вирій полетіла…». Після перегляду фільму діти поділилися своїми особистими  враженнями про  події, які відбувалися на Майдані, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Із цікавістю учні прослухали огляд книжкової виставки та виявили бажання взяти книги, представлені на ній, додому.

                                  Добрі справи  робити приємно


14 лютого Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, яка започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.
Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».
Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості!
От і читачі бібліотеки - філіалу с.Дубище долучилися до приємної справи- дарування книг.
 Тож, користуючись нагодою, я,як бібліотекар книгозбірні, висловлюю щиру подяку всім, хто долучався до благородної справи — дарування книжок і тим, хто нині підтримує цю традицію і допомагає .

                                  ПРО СНІД НА ПОВНИЙ ГОЛОС

 ВІЛ та СНІД…  Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо і  просто від дорослих. Але, на жаль, більшість із нас не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда. СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст.. У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцини та ліків проти – інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.
   1 грудня відзначається Міжнародний день боротьби зі СНІДом. Сьогодні бібліотека - філія с.Дубище інформувала  про цю страшну хворобу, шляхи зараження та способи профілактики. Та головне питання, яке кожен з вас повинен поставити перед собою – це «Хто ти, СНІДе: ворог чи учитель?»

 Діти піднесли на лодонях стрічку,як символ боротьби зі СНІДом.СНІД -це не тільки доросла хвороба і дитяча також.Від дорослих полилок ,як правило страждають діти.

 

 

                                              
                 Скорботна свічка пам'яті
 Із нагоди відзначення сумної дати - річниці Голодомору 1932-1933 рр. - у бібліотеці - філії с.Дубище спільно з школою філією опорного закладу освіти с.Дерно було проведено уроки Скорботи «Скорботна свічка пам'яті». Бібліотекар бібліотеки -філіалу с.Дубище Мельник О.А.розповіла про причини, хід та трагічні наслідки найбільшого голодомору в Україні, присутні переглянули ряд тематичних відеоматеріалів, зокрема і фільм: «Голод 33-го року»; прослухали аудіо записи старожилів-земляків про пережите лихоліття.

 Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. То ж пом’янули сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.
 Пропонуємо Вашій увазі ознайомитися з матеріалами, які представлені на книжковій виставці "Трагедія України Голодомор". Виставка - пам'ять допоможе Вам краще пізнати ті трагічні події в житті народу.

                           КНИГА - КРИК ДУШИ

Чорний Ворон В.Шкляра -це книжка, де українці показані вояками - які мають природнє право ... боротися за рідну землю і за волю. Те, що можна кожному народу, але українцям допіру, як правило, тільки рука об руку з росіянами або ще якимись братніми народами. Книга, де головний герой - українець - і ух, ти! ... - не гине в кінці, а виходить до певної міри переможцем. Українець-переможець - справа теж незвична.»
"Чорний Ворон" - не просто історичний роман, а маніфест на тему: хто такі українці і як їм жити. Так його і сприймає більшість читачів - і шанувальники, і ненависники. Тож подивимось, як показані герої-повстанці і навколишній світ.
Чорний Ворон" - не просто історичний роман, а маніфест на тему: хто такі українці і як їм жити. Так його і сприймає більшість читачів - і шанувальники, і ненависники. Тож подивимось, як показані герої-повстанці і навколишній світ.
Бібліотека-філія запрошує  бажаючих прочитати дану книгу.

                                Квітуй ,Україно квітуча земля.

Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської “весни народів”. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

 23 серпня бібліотека-філія с.ДУБИЩЕ до дня прапора і дня Незалежності України ,з метою ,щи ми повинні бути гідні пам'яті багатьох поколінь українців, які ратними подвигами, працею, часом і ціною свого життя створювали славу і велич держави – щоб сьогодні вільно майорів наш жовто – блакитний прапор, оформила виставку-викладку "Вимріяна поколіннями".

 

                                                             
                                                   "А я люблю,коли діти сміються."

Діти — це цвіт Землі, майбутнє нашої країни і кожного з нас, найдорожчий наш скарб, безмежна радість і щастя. Приходять діти у світ зовсім маленькими і безпомічними, а ми, дорослі, повинні їх виростити, огорнути затишком і теплом, щирою ніжністю, батьківською турботою і великою та святою материнською любов’ю.
  Ми маємо захистити дітей від життєвих незгод, страждань, хвороб і війн, створити всі умови, щоб виросли діти добрими, світлими, щирими і сердечними. Саме такими ми хочемо бачити своїх дітей.
Бібліотека-філія № 20 спільно з опорним закладом освіти с.Дубище провели благодійну акцію до дня захисту дітей "А я люблю,коли діти сміються".Допомогли їм відчути радість спілкування, тепло сердець і світло наших душ. Адже від кожного з нас залежить доля дітей сьогодні, а від сьогоднішніх дітей — наша з вами завтрашня доля. Дітям було вручено подарунки від благодійного фонду, церкви євангелістів.

                                         У ВИШИВАНЦІ НАШ РІД І КРАЙ
 
Людина i праця, людина i пiсня, людина i витвiр мистецтва - це все вiчне, безсмертне, щось своєрiдне i глибоко вражаюче. Наш український народ працьовитий, щедрий на таланти, здiбний, обдарований. Якщо працювати - то до сьомого поту, якщо спiвати - то дзвiнко, розложисто, якщо творити щось - то неповторно, захоплююче.
Одному з видів українського народного мистецтва – вишивці присвячене наше свято. Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.
Українська народна вишивка — унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. У продовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і, на щастя, знаходять відображення думки і настрої людини, що її творила, краса природи, полохливий світ думок майстринь, їхні сподівання на кращу долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених візерунком нитки й голки.
Є і в нашому селі талановиті майстрині. Погляньте, яка краса! Це роботи жителів села Дубище. Дивлячись на ці вишивки, так і хочеться взяти в руки п’яльця і творити.
«Ми юний цвіт нової України .У наші очі дивиться народ !»
Наше завдання – не розгубити мистецтво вишивання, не забути власної національної культури та передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

         

                                      РОКИ ВІЙНИ СТОЛІТТЯ ПАМ'ЯТІ
 Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Ми знаємо наскільки тяжкою вона була. Знаємо - ми, старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка. Як донести все це, як розповісти про це? Стривожений із муками і жалем світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь, неначе, розпанаханий кинджалом. Війна на зустріч молодому дню із з гуркотом, і з брязкотом котилась, лавиною метану і вогню, на нашу землю й долю навалилася.Наше молоде покоління все більш віддаляється від історії подій 1939-1945рр. Бібліотека-філія №20 с.Дубище підготувала фотодокументальну вистаку присвячені дню памяті та примирення.

                                               Чарівний світ писанки


Великодні яйця – це звичайні пташині яйця, які розписують мініатюрними орнаментами за допомогою воску спеціального інструменту (писачка) і барвників. Відповідно до техніки розфарбування такі яйця мають різну назву. Так, писанка походить від слова “писати”. Крашанка – яйце одного кольору. Дряпанка – видряпується гострим предметом малюнок на крашанці. Крапанка – накрапуються воском крапочки. Мальованка – яйце, розмальоване пензлем.
Розфарбовані яйця є вісником добра, надії, й радості, що реалізується в кольорах, лініях, візерунках, ритмах орнаменту, але крім культового значення, вони є також одним з найдавніших різновидів народної творчості.Писанка - це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров'я, на багатство, вкладаючи в це душу.От і читачі бібліотеки вклали свою душу і талант в оформлення писанки на папері.

Учні Дубищенської школи-філії оформили виставку писанок ,які будуть під час святкувань оцінені читачами бібліотеки.За кращу виготовлену писанку ,очікує приз.

                                                 Володимир Шовкошитий 
                                       " Кров Свята"

5 березня Володимир Шовкошитний – відомий письменник, політичний та громадський діяч, заступник голови Національної спілки письменників України провів зустріч з бібліотекарями  Ківерцівської ЦБС

Гість районної бібліотеки - Володимир Шовкошитний, поет і прозаїк, доктор філософії в галузі політології, професор, директор видавництва «Український пріоритет», громадський діяч, розповів присутнім про своє життя і творчість, про книги, які останнім часом були надруковані у видавництві.
«Останній Майдан є вже третьою революцією, в якій мені довелось брати участь», - так розпочав свою розповідь Володимир Шовкошитний. - «Були письменники, які приходили на Майдан, були, які проходили Майдан. Я з нього майже не виходив 92 доби, відстояв разом з усіма. І не просто відстояв, а брав участь у його захисті. А у хвилини затишшя зі сцени читав свої вірші».
Присутні на зустрічі мали змогу поспілкуватися з гостем, почути уривки з їхніх творів, а також отримати книжки з автографами. Для читачів районої книгозбірні Володимир Шовкошитний подарував книги, які вийшли у видавництві «Український пріоритет».

Бібліотекарі району мали змогу придбати до своїх книгозбірень  книги великого поета.

  ДОЛІ ГЕРОЇВ МАЙДАНУ

 Днями бібліотека -філія с.Дубище спільно з школою-філією опорного закладу с.Дерно провела майстер -клас по виготовлення паперових ангелочків до дня памяті Небесної Сотні "Долі героїв майдану".в майстер-класі взяли участь учні,бібліотекар,класні керівники.

Вшанували пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплюючи  любов до Батьківщини; розвивали бажання стати гідними громадянами України;  

                                        ТРАГЕДІЯ УКРАЇНИ-ГОЛОДОМОР


Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини — 1 тисяча, щохвилини — 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
 23 листопада бібліотека-філія спільно з школою-філією с.Дубище провела історисний реквієм "Трагедія України-Голодомор". Вшанували  пам’ять безвинно заму­чених голодом та політичними репресіями людей, розвили у дітей траурний етикет, дотримання традицій  вшанування помер­лих і загиблих; виховували в учнів особистісні риси громадянина України, патріота.

 Сьогодні, коли від початку голодомору минули десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здо­лало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинних замучених предків і застерегти від по­вторення страшних помилок.

                                   ОСІНЬ ЗОЛОТАВА
26.10 2018 року Дубищенська бібліотека-філія спільно зі школою-філією Дернівської ЗОШ провела сято осені "ОСІНЬ ЗОЛОТАВА". Мета свята була розширювати знання дітей про пори року, їх особливості, прикмети,про дари пори осені.. Познайомити з етимологією назв місяців. Прищеплювати учням любов до рідного краю, здатність відчувати красу і гармонію навколишнього світу, повагу до народної мудрості. Розвивати логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення; сприяти духовному розвитку дітей. Виховувати любов до рідного краю.