Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (25.02.1871 - 01.08.1913) Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді – Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, “літературній “ родині. Їі мати – відома письменниця Олена Пчілка, Батько – юрист, громадський діяч, багато уваги приділяли вихованню дітей (було їх шестеро), їх гуманітарній освіті. Дитячі роки Лесі минали на Поліссі, в краю предковічних соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчина росла веселою і жвавою, розумницею і чепурушкою. Серед ровесників виділялась здібністю і працьовитістю.

Леся Українка

    Демократичний стиль життя в родині сприяв зближенню з селянськими дітьми, засвоєнню народних звичаїв, традицій. А фольклор Волині вводив вразливу дівчинку в незвичайний, химерний світукраїнської міфології з її мавками, перелесниками, русалками. Маленька Леся так повірила в існування лісових істот, що потаємно вночі, перемагаючи страх, бігала в ліс і там шукала мавку.В останній рік життя в поемі. “Про велета” Леся Українка згадує:

Давно, в дитячий любий вік, 
в далекім ріднім краю
я чула казку. Чула раз,
а й досі пам’ятаю.

Тож  учні Дубищнської загальноосвітньої школи спільно із бібліотекою-філією  с.Дубище провели 

літературно-музичну композицію

"Я маю в серці те,що не вмирає"

вшанували память Лесі Українки.

Учні 5-7 клаів декламували вірші поетеси,кращі були нагороджені грамотами -

кращий декламатор .