Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини — 1 тисяча, щохвилини — 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.
23 листопада бібліотека-філія спільно з школою-філією с.Дубище провела історисний реквієм "Трагедія України-Голодомор". Вшанували пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, розвили у дітей траурний етикет, дотримання традицій вшанування померлих і загиблих; виховували в учнів особистісні риси громадянина України, патріота.
